Подорож старими алеями давньої історії

Зелене намисто Західної України включає безліч парків і скверів, що знаходяться безпосередньо у Львові. Примітно, що це місто знамените не тільки стародавньою архітектурою, але і запам’ятовується затишними парковими зонами, де можна повноцінно відпочити сім’єю або дружною компанією.

Одним з найулюбленіших серед львів’ян місцем відпочинку є лісопарк «Погулянка». Розташовуючись на величезній площі, він був створений свого часу на базі лісу, де росли переважно граби та буки. Однак особливо уважні відвідувачі можуть помітити тут також і клени, берези, явори.

Зараз це улюблене місце городян і гостей Львова, де можна побродити затишними алеями, помилуватися водною гладдю безлічі озер, а також провести з друзями пікнік. Однак ця місцевість не завжди було тільки зоною для відпочинку.
Кілька століть тому земля, де зараз розташовується парк, належала місту, і там знаходилися господарські будівлі. Пізніше її власником став адвокат Франциск Венглінський, а потім там господарювали ресторатор Йоган Дістль і пивовар Йоган Кляйн.

Свою назву місцевість отримала за часів Венглінського. Крім того, що він був широко відомий у Львові як підприємливий чоловік, він також був дуже талановитою, веселою і доброзичливою особистістю. Звівши тут маєток, він запрошував до себе письменників, артистів та інших відомих людей, з якими весело і цікаво проводив час на Погулянці, або як ще її тоді називали, в «ліску Венглінського».

За Кляйна там були розібрані деякі старі будівлі, осушене велике озеро, а на його місці зведено броварню – заводик з виготовлення пива. Цей пінний напій, що випускався під маркою Кляйна, вважався найкращим в місті. Його з величезним задоволенням пили тут же, в місцевому ресторані, де, до того ж, подавали дуже смачні пироги і смажених курчат. Ласували тут і морозивом, яке виготовляли в літньому павільйоні Майсон.

Коли Львів почав розростатися, що проявлялося в масових забудовах околиць, парк поступово почав втрачати своє початкове значення. На жаль, в першу світову війну безліч старих буків було спиляно на дрова, а акуратні алеї повільно заростали бур’яном. Погулянка поступово дичавіла. І тільки перед другою світовою війною про неї згадали і стали приводити в порядок. Вже після закінчення війни, на початку 60-х років був розроблений проект, згідно з яким лісопарк став набувати сучасних обрисів.

Погулянка в цифрах

  • 6 – стільки злотих заплатив бургомістр Львова в 1641 році, щоб орендувати землі майбутнього парку.
  • 100,33 – загальна площа паркової зони в гектарах.
  • 7 – номер трамвая, який довезе до парку
  • 1930 – рік, в якому в парку обладнали трамплін для лижних тренувань.
  • 1940 – у цьому році Погулянку почали відновлювати після руїни.
  • 1944 –саме до цього часу цю місцевість називали парком Венглінського.
  • 1962 – розроблений проект повного відновлення території.

Погулянка сучасна

Зараз парк переживає своє друге народження, перебуваючи на піку популярності. Розміщений він неподалік від Личаківського цвинтаря, між вулицями Пасічною, Вашингтона і Зеленою. Примітно те, що до його головної алеї веде вулиця під назвою Погулянка. Доїхати сюди можна трамваєм № 7, при цьому його кінцева зупинка знаходиться поруч зі входом в парк.

Центральна алея, яка є своєрідним продовженням вулиці Погулянки, веде відвідувачів через весь парк, розділяючи його на дві частини – північно-східну і південно-західну. Пройшовши по ній, можна вийти до вулиць Пасічної та Вашингтона. Уздовж алеї розташовані штучні озера неймовірної краси. Для туристів прокладені спеціальні прогулянкові маршрути, які відгалужуються від головної алеї. Кожен бажаючий має можливість невеликими стежками пройтися по периметру парку, дістатися до оглядових майданчиків або до додаткових виходів, наявних по різних сторонах Погулянки.

У глибині паркової зони можна побачити колишній костел монастиря вірменських бенедиктинок. На даний момент там розміщується церква, що належить греко-католикам. Від фабрики штучного льоду, яка була побудована ще за Польщі, залишилися старі в’їзні кам’яні ворота. Зараз в цій місцевості функціонує Львівський винний завод, який з кінця 90-х років став випускати вермут під назвою «Квіти Погулянки».

Лісопарк давно вже став природоохоронним об’єктом, мета якого – зберегти унікальні букові насадження. Будучи національним надбанням України, він межує з Львівським ботанічним садом, що дає можливість його працівникам спостерігати за флорою заповідника.

Володіючи такою багатою історією, Погулянка як і раніше, дарує кожному незабутні моменти спілкування з красою і природою. Щоб переконатися в цьому, варто неодмінно хоча б раз у житті побувати тут.

Запит бронювання





Ваше Ім’я: *

Ваш Телефон: *

Email:

Виберіть тип квартири:

Особисті побажання:

Дата заїду: *

  ваш вибірOK

Дата виїзду: *

  ваш вибірOK